Для чого потрібна теплоізоляція? Мінеральна вата
Що краще: мінеральна вата або пінополістирол?
Паропроникність мінеральної вати в шість разів краще, ніж у пінополістиролу. Однак якщо врахувати, що цей показник в несучої стіни гірше у багато разів, то загальна паропроникність системи мало залежить від паропроникності теплоізолятора.
Якщо вологи переноситься багато, а оздоблювальний шар володіє низькою паропроникністю (як правило), то вся волога буде зосереджуватися і конденсуватися саме в шарі мінеральної вати. У міру намокання мінеральної вати її теплоізолюючі властивості різко знижуються. Пінополістирол ж пропускає вологи приблизно стільки ж, скільки зможе пройти через базовий і опоряджувальний шари, волога в ньому не накопичується, і теплоізолюючі властивості не погіршуються.
З точки зору пожежної безпеки мінеральна вата, безумовно, краще. Вона не горить.
Безперечною перевагою пінопласту є те, що з нього можна виготовляти різні декоративні елементи. Погодьтеся, що мінеральна вата для цих цілей не підходить.
Теплоізоляційні матеріали на мінеральній основі
Термін «мінеральна вата» введений у вживання Гост 4640-93 (ДСТУ Б Ст. 2.7-94-2000).
Це теплоізоляційний матеріал, що складається з найтонших (5-12 мкм) волокон, отриманих розпиленням розплавів силікатних матеріалів. Залежно від виду вихідної сировини розрізняють:
мінеральну (кам'яну) вату – виготовляють з мінеральних гірських порід: глин, вапняків, базальтів, гранітів, туфів;
шлакову вату – виготовляють з відходів металургійного виробництва – шлаків;
скляну вату – виготовляють зі скла.
Мінеральна вата складається з переплутаних аморфних волокон. В її масі можна помітити деяку кількість корольков – неволокнистих включень сферичної або неправильної форми розміром частки міліметра.
Найбільш якісні мінераловатні теплоізоляційні вироби отримують з розплавлених гірських порід. Саме таку мінеральну вату слід застосовувати для теплоізоляції відповідальних конструкцій і там, де потрібна особлива надійність роботи конструкцій протягом багатьох років.
Мінеральна вата, отримана з доменних шлаків, дещо гірше. Вона не така довговічна в умовах дії підвищених навантажень, вологості і різких змін температури.
А ось скляна вата, містить мало неволокнистих включень, пружна і добре переносить вібрації.
Минеральную вату выпускают либо в виде мата без наполнителя, либо в виде плит, в которых волокна сцеплены между собой связующим материалом для придания плитам механической прочности.
Как правило, в качестве связующего вещества используют фенолспирт и водоотталкивающие масла, однако конкретный состав связующего обычно не разглашается.
Маты используют в том случае, если необходимо устроить теплоизоляцию на большой площади без разрывов.
В фасадных конструкциях изоляция подвержена механическим нагрузкам, поэтому в них используют относительно прочные жесткие и полужесткие минераловатные плиты.
Минеральная вата не горюча, что в сочетании с высокой тепло- и звукоизолирующей способностью выделяет ее в ряду других теплоизоляционных материалов.
К тому же она устойчива к температурным деформациям, ее можно использовать для теплоизоляции поверхностей с температурой от -200 до +600, а, в отдельных случаях, и до 1000°С.
Ее минеральной природе присуща химическая и биологическая стойкость, в то же время ее относительно просто утилизировать после окончания жизненного цикла теплоизоляции, что является неоспоримым преимуществом, важным для решения экологических проблем.
Минеральная вата обладает высокой сопротивляемостью к механическим воздействиям, тем не менее, ее легко обрабатывать – резать ножом или пилить ножовкой, что облегчает монтаж.
Крупный недостаток минеральной ваты – она гидрофильна, хорошо поглощает воду, поэтому в случае ее применения в фасадной теплоизоляции ее необходимо пропитывать специальными гидрофобизирующими составами.
Зато минеральная вата в значительной степени паропроницаема, толщину ее рассчитывают таким образом, чтобы «точка росы» оказалась во внешнем слое, т. е. чтобы влага конденсировалась в теплоизоляторе, а не в несущей стене.